Катерина Бабкіна – письменниця і сценарист, автор книг поезії «Вогні святого Ельма» та «Гірчиця» та збірки оповідань «Лілу після тебе» й значної кількості публікацій українською та в перекладах російською, англійською, шведською, німецькою, польською та французькою мовами. «Соня» – дебютний роман найяскравішої української молодої поетки – це історія про любов, молодість, кордони, гомосексуалістів, євреїв, Німеччину, Польщу, Албанію, Чорногорію, Салоніки, контрабанду, молитву, інцест, вічне життя, заробітчанство, вагітність, пошук, Аллаха, чудеса та чотириста тисяч євро.
Між сексуалізацією і скандалізацією є безліч перехідних варіантів, які показують, що з темою так треба працювати, але засвідчують: часто-густо не зрозуміло, у якому способі.«Соня» Катерини Бабкіної, наприклад, розкаже про благо життя в шафі. Саркастично розкаже: голосом гетеросексуальної вагітної жінки. І звучатиме вкрай переконливо, до речі. Саша Вертипух - колишній однокласник Соні. Сором'язливий тихий хлопець у школі чомусь нікому не подобався, хочу і був лагідним до всіх. Нині Пух уже сім років живе разом із Порохом, Женею Вертипорохом, так само колишнім однокласником. Хлопці підтримують за це від родини ігнор і прокльони, від рідного міста - мовчазний і не дуже осуд. Вони вирішують поїхати туди, де їм буде легше, подаються на навчання в Польщу.Соня, призвичаєна вже спати між ними і потайки цілуватися з Пухом, приєднатися до пари. Жінка не забувається при цьому прочитати чоловікам пристрасний монолог "людям лінії викривати геїв, ховайтеся краще і все буде нормою", а заодно вчинити аутінг на польському кордоні.Вона добра подруга, найбільше в цій «доброті» - соціальна сліпота щодо гомосексуальності. На фразу Пуха: «А я живу з Женею», природно звучить Соніне: «З якою?». Їй ніц не підказує, що тут же Пух перестав посміхатися. Та і коли до неї іде Женя ранокм в Пуховій-Пороховій квартирі Соня бачить у кремезному чоловікові високовисоку короткострижену дівчину топлес.
